Блог учителя початкових класів Агафонової Маргарити Миколаївни: Самоосвіта вчителя

Самоосвіта вчителя початкових класів

Агафонової Маргарити Миколаївни

2020 -2021 н. р.

Cемінар (онлайн) Полтавської обласної мережі шкіл лідерської освіти «Школа як лідерська організація: фокус інституційного аудиту».

Виступ на педраді

Стратегії розвитку критичного мислення

Формувальне оцінювання

Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах закладів загальної середньої освіти у 2021-2022 навчальному році

Міністерство освіти і науки затвердило нові методичні рекомендації щодооцінювання учнів початкових класів. Такий наказ № 813 від 13 липня 2021 року«Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти») опублікований на сайті МОН.

МОН дозволило школам використовувати вербальну оцінку замість рівневої. Тобто оцінка буде формувати навички, демонструвати ріст та вдосконалення дитини, а не просто констатувати, наскільки учень виконує план вивчення предмета.

Основний принцип реформи НУШ – дитиноцентризм.. Тому оцінювання має дві пріоритетні функції: формувальну та діагностувальну. Вчителі мають оцінювати не лише результати, а й процес досягнення.
Наприклад: Якщо успіхи у читанні двох дітей однакові (вони швидко читають), то зусилля їх були різні. Адже одна дитина на початку року так само легко це робила, а інша – навчилася протягом навчання. Тож вербальне оцінювання має відображати подоланий учнем шлях. Також вчителям варто зважати на особистісні надбання учня – активність, старанність, самостійність, відповідальність, комунікабельність.

Вербальна (словесна) оцінка – це таке собі судження, яким вчитель описує досягнення дитини і те, над чим варто попрацювати. Наприклад: “Діна розв’язує задачі за алгоритмом, але ще потребує допомоги вчителя та роз’яснень. Щоб досягти результату, їй варто бути більш уважною та прагнути самостійності, водночас це дуже старанна учениця”. Такі вербальні оцінки, згідно з рекомендаціями, пропонують залишити для учнів 1 – 2 класів.

Рівнева оцінка Тепер школи мають вибір: оцінювати результати навчання у 3 – 4 класах вербальними або рівневими оцінками. Рівнева оцінка визначає рівень результату. А самі рівні позначають літерами:

П – початковий,

С –середній,

Д –достатній,

В – високий.

Для уніфікації термінів і зручності їх використання введення оцінювальне судження пропонують називати вербальною оцінкою, а оцінювальне судження із зазначенням рівня – рівневою оцінкою. Обидві оцінки можна виражати як усно, так і письмово.

За рекомендацією, частіше варто використовувати саме вербальну оцінку. Вона підходить як для оцінювання особистих надбань учнів початкових класів, так і для об’єктивних результатів навчання. Рівнева оцінка може допускатися лише для результатів навчання учнів 3–4 класів (на підставі рішення педради).

У наказі МОН № 813 від 13 липня 2021 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти»)також є орієнтовна рамка оцінювання за рівнями (додаток 2). Окрім того, запропоновані нові форми свідоцтв досягнень для 1–2 і 3–4 класів (додатки 2 і 3).

Рекомендації також містять Орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів. Вона дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та визначати рівень результату навчання.

Водночас заклад може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів у освітній програмі та конкретизувати їх у частині положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

У рекомендаціях наголошено, що оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

- формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;

- підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

Рекомендовано враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання рекомендовано дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час його організації:

- формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;

- визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;

- формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;

- створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);

- коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Школи мають прописати у статуті, який саме метод оцінювання обрали і будуть практикувати. Також у школи є право розробляти власні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів. У МОН наголошують, що рівневі оцінки мають не засмучувати дитину через помилки, а давати відчуття сходинок, якими можна просуватися до знань та вмінь. (https://ukr-space.com.ua/news/152219?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=nove-oczinyuvannya-uchniv-1-4-klasiv-shho-oznachatymut-litery-p-i-d-u-shhodennyku&fbclid=IwAR0X1UFOof1LZzWhSMf5KvIrLOQmuUZYriOL1t183jtzsnKvIDdwQ6prybo)

2019-2020 н.р.
Вебінари курсу «Попередження, виявлення та реагування у випадку сексуального насильства над дітьми».( 22,23, 24 березня 2021 р.)


  МБО Служба порятунку дітей

Семінар (онлайн) Полтавської обласної мережі

шкіл лідерської «Формування лідерської

компетентності в

школі: концепція та досвід

упровадження»
Мета семінару: вивчення досвіду впровадження концепції конструктивного екологічного лідерства Малоперещепинського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені М.А.Клименка Новосанжарської селищної ради Полтавської області
Семінар (онлайн) Полтавської обласної

мережішкіл лідерської «Формування

лідерської компетентності в

школі: концепція та досвід

упровадження»

22.04-23.04.2021 року

Конференція «STEM – світ інноваційних можливостей. Формування освітнього STEM -середовища»

Посилання трансляцію у Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=7BiRWSX8e5Y

Навчальний семінар з проблеми «Реалізація ідей НУШ з

використанням розвивальних технологій».

https://www.youtube.com/channel/UCU08FokbQMpKhxf0JHGQZGg.

Навчальний семінар "Підручники для 4 класу"

лютий

Розробка схеми самоааналізу уроків НУШ

Лютий

1. Чи відповідає мій урок програмі?
2. Чи правильно мною були визначені і розв'язані на уроці навчальні, виховні і розвиваючі завдання?
3. Чи оптимально було визначено зміст уроку, чи відповідає він завданням?
4. Що було основним, найсуттєвішим на уроці? Чи зумів я акцентувати увагу учнів на його вивченні?
5. Чи вдало визначена структура уроку? Чи була організована на уроці робота із формування основних умінь, навичок, інтересів учнів? Як здійснювались внутрішньопредметний і міжпредметний зв'язки?
6. Які методи і засоби навчання були використані на уроці? Чи були вдалими вибір і поєднання?
7. Які форми навчання (масові, групові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи були вдалими їх вибір і поєднання?
8. Чи об'єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання учнів?
9. Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж, визначалися обсяг і складність домашнього завдання? Чи було воно диференційованим?
10. Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів?

Індивідуальний план самоосвіти під час карантину

(25.05.2020 – 29.05.2020)